…На холодному світанку весни 2003 a.y.p.s. у кузнях ПРОТИВОСТОЯНИЯ спалахнуло полум’я тризняного багаття пам’яті Героїв нашого Народу, розпалене іскрами спільного пориву Eisenslav’а та Viterzgir’а. Й дим цього багаття здійнявся до самого Неба і, як багато століть тому, зібравшись хмарами, бив Громовими Палицями й кидав Спалахи на ворожі голови; проливався дощами, а змивши власний попіл, Землю вкривав снігами. Ці сніги танули під Сонцем та останнє жевріюче вугілля спалахувало з новою силою… Так кожного разу Крода звивалась до Неба й несла звістку про те, що не забута, не викорінена з пам’яті нащадків Слава Пращурів. І не зупиниться це Коло, доки Кров Роду є в жилах наступних поколінь… Доки Великий Вовк не розірве Ланцюг, щоб Сонце згасло назавжди… Але саме тоді й буде час злетіти у Небо Небес тисячам Крод!..

Крода – це не просто музика! Це просичена сирістю туманів і дрягов, шепотом рік і падаючого листя, пронизана шквалами зимових вітрів і гуркотом громовиць природа нашої Батьківщини. Це попіл спалених церков, що несуть його в землю потоки дощової води. Це відголоски стародавніх битв за Рідний Край, за рідну Віру Предків й Рідний Народ, що донесені інеєм нашої Крові. Це скегіт мечів, дзвін бойових сокир та посвист стріл, руйнуючих та змітаючих чужинне з нашої Земли. Це відзвуки грізного бойового покрику Батька Арійських Воїв та люте ревіння вовчої натури Арійського архетипу. Це наше бачення усього Всесвіту.

...Стежками Долі, аж до Небокраю Життя знову в'ється Крода... Вітер з Карпатських Гір Дощами й Громами приносить з-за Обрію спогади часів Князя Могутнього; Пам'ять, що у Крові - Роду зв'язок поколінь; та Сталь співає у Пожежах язичницької Війни. Шляхом Полум'яної Міці та Вовчої Люті - до Залу зі списів та Щитів прямує... й знову віє Дим - вже нової Осені - дримбами стелиться землею й струни дерев торкає... Хто знає: що віщує Арійський Гнів Честі?! Молот Духу вже здійнято єдністю Крові, Кроди та Мору над ворожими головами!..

...Коли льодяні Вітри розсікають інеїстими Крицями Пустош Рівнин та Гірські Простори, шматуючи Осінній Туман; обривають останнє Бліде Листя та неволять його у Кригу Річок та Ставків, приносячи з собою Сутінки першої Морозної Зимової Ночі - Вершниками Велетнів Зими у скаженім Леті Дикого Полювання… Вони проносяться крізь усі Дев'ять Світів, вриваючись Туди, де для жалю нема місця - Туди, де Вої Хоробрі зустрінуться знову під час Останньої Битви під Чорним Сонцем у Свинцевім Небі! Холод убиває зір - лише Два Ворони кружать: Мислення й Пам'ять - та Бураном знесилених Душ, разом із Димом останнього Тризняного Багаття, закружить Завірюха - у плясі Рун на Похороні Сонця!.. ©www.kroda.com.ua

Дискография
2005 - "Легенда (Мак Цвіте)"
2005 - "Поплач мені, Річко..."
2005 - "До Небокраю Життя..."
2006 - "Молотом Духу та Єдністю Крові"
2007 - "Похорон Сонця"